Попереду і позаду
Океани небуття.
На біду чи на відраду
Нам дароване життя?
Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
Так усі згоряєм ми.
Та велить нам дух розкутий
З глибини тисячоліть
Найсильніше спалахнути,
Найяскравіше згоріть.
Щоб і мить оця прожита
Недаремною була,
Щоб на світі залишити
Більше світла і тепла.
Впереди и позади
Океаны небытие.
На беду или на отраду
Нам дарована жизнь ?
Этот один короткая вспышка
Среди вечной тьмы , -
Будто звезда, упала ,
Так все сгорает мы .
И говорит нам дух раскованный
Из глубины тысячелетий
Сильнее вспыхнуть ,
Наиболее ярко сгорите .
Чтобы миг эта прожитая
Недаром была ,
Чтобы на свете оставить
Больше света и тепла.