Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною —
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею
Стелеться полем туман.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
Небо незмiряне, всипане зорями, —
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Змочиш в холодну росу:
Я ж тебе, вiрную, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тихо — нi вiтру, нi хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, —
Анi шелесне в гаю.
Сплять вороги твої, знудженi працею, —
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання — за грiх?
The night is moonlit, starry, clear!
Apparently, at least collect the needles.
Come out, darling, tired of work,
At least for a moment in the grove.
Let's sit together here under a viburnum -
And over the lords I am the lord!
Look, my little fish, with a silver wave
Fog creeps across the field.
The grove is magical, as if filled with a ray,
Have you wondered if you are asleep:
He is on a slender and tall aspen
The leaves tremble tenderly.
The sky is immortal, filled with stars, -
What a godsend!
The genes under the poplars are clear with pearls
Playing dew.
Don't be afraid to be barefoot
Wet in cold dew:
I'm faithful to you, right down to the hut
I'll take it in my hands.
Don't be afraid to freeze, swan,
Quiet - no wind, no clouds…
I will hold you close to my heart,
And it is hot, like heat.
Don't be afraid that they may overhear
Your quiet conversation:
Nichka put them all down, wrapped them in sleep, -
Ani rustles in the grove.
Your enemies sleep in boredom.
We are not frightened by their laughter.
Or to us, robbed of our destiny,
And the wave of love - for sin?
