Золота й небесна жінка
В золотім небеснім місті,
В золотій своїй квартирі
Місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі
Ночувало нині сонце.
Приспів:
Ти прокинься завтра рано,
Запитай його: "О, хто ти?".
Але він промовчить доти,
Доки ти не зрозумієш –
Він тобі наснився й потім
Ти його зліпила з глини.
Ти не мала половини,
Нині маєш і не радієш.
Золота й небесна жінка
В золотім небеснім місті,
В золотій своїй квартирі
Прошепоче ніжні вісті.
Не про те, що ніч ліпила,
Своє щастя довгождане,
А про глину, як причину,
Сну безсоння і кохання.
Gold and heavenly woman
In the golden city of heaven,
In his golden apartment
Makes clay, not dough.
She is happy to work,
She remembers her dream,
In her cramped apartment
The sun was now sleeping.
Refrain:
Wake up early tomorrow,
Ask him, "Who are you?"
But he will remain silent until
Until you understand -
He dreamed of you then
You stuck it out of clay.
You didn't have half
Now you have and you are not happy.
Gold and heavenly woman
In the golden city of heaven,
In his golden apartment
Whispers gentle news.
Not that the night was sticky,
Long-lived happiness,
And about clay as a reason,
Sleep insomnia and love.
