Текст песни Юра Пакіж - Одинак.

Розтанув лід, вода тече ,вода несе мене в глубинку
Втратив я себе, точно, я не зроблю зупинку
Став трохи розумнішим,я цікаву книжку прочитав
про життя, скільки листків даремно прогортав
Прогортав, пропустив,зробив помилки, все це не для вас
Так,помилявся Бо живу я перший раз
Незнаю хто мій друг , це до маразму подібно
Навіщо друзі , що дзвонять коли їм щось потрібно
Вже все не так як було ,час від нас тікає дальше
Хтось зі мною,чи забув ,напевно просто стали старші
Так , не прижився я ні з ким , бо маю власну думку
Мій друг, мій ворог, в ньому я шукаю порятунку
Всі рвуть на тряпки, думають вогонь в очах потухне
Людей що до кінця зі мною будуть , я не рухну
І ще велике стадо прийде й піде просто так
Я заявляю -Я живий , я справжній ,підпис одинак

А я знову стою в темноті, скажіть мені чому прийшов я сюди
Що шукав, шо втратив , без життя ознак, я змінився перед вами одинак

Буває так погано, рано в лице догани,в кров рани
Може просто подорослішав зарано
за короткий вік побачив, я не мало зрад
Побачив волю і від болю всюди я шукав відрад
Не було шансу ,маєш ти змагатись,і не облажатись
знаю точно за спиною будуть всі шептатись
Буду писати в рифму, поки серце стукає біт
Нехай так я не з вами , і на мене 100500 обід
В скількох компаніях я був, в скількох не був залишений
Тепер вже точно назавжди питання вирішене
Я краще сам аніж, поганого сказати не можна
Я знаю , що вам потрібно мені тут вже тривожно
Бухаючи йдуть на обрив де дороги немає,
Я часто йду за двері , навіть як ніхто не виганяє
Зачекайте рідні , я сам- один ,від сьогодні
Тікаючи від ваших стад , що будуть вічно голодні

Я думав все просто брат , в вогонь і в воду піду
Стою я на краю, в диму назад дорогу не знайду
Я не люблю людей які стріляють підло в спину,
Я не люблю тих , хто друг лише на половину
Якщо сказав , відповідай ти за свої слова
Не думай обманути , в кожного , своя є голова
Стояти це не значить зовсім не літати,
Тих хто розділив з тобою смуток треба памятати
Не по нраву мій реп, так я далеко не геній
Тоді сиди в підвалі , і довбай шпріцом по вені
І після всіх цих слів , ви скаже , що трек відстойний
Але це те що показати я вважаю достойно

Растаял лед, вода течет, вода несет меня в глубинке
Потерял я себя, точно, я не сделаю остановку
Стал немного умнее, я интересную книгу прочитал
о жизни, сколько листьев зря прогортав
Прогортав, пропустил, сделал ошибки, все это не для вас
Так, ошибался Потому живу я первый раз
Незнаю кто мой друг, это до маразма подобно
Зачем друзья, что звонят когда им что-то нужно
Уже все не так как было, время от нас убегает дальше
Кто со мной, забыл, наверное просто стали старше
Так, не прижился я ни с кем, у меня собственное мнение
Мой друг, мой враг, в нем я ищу спасения
Все рвут на тряпки, думают огонь в глазах потухнет
Людей до конца со мной будут, я не Рухну
И еще большое стадо придет и уйдет просто так
Я заявляю Я жив, я настоящий, подпись одиночка

А я опять стою в темноте, скажите мне почему я пришел сюда
Что искал, шо потерял, без жизни признаков, я изменился перед вами одиночка

Бывает так плохо, рано в лицо выговоры, в кровь раны
Может просто повзрослел рано
за короткий век увидел, я не мало измен
Увидел волю и от боли везде я искал отрады
Не было шанса, у тебя соревноваться, и не облажаться
знаю точно за спиной будут все шептаться
Буду писать в рифму, пока сердце стучит бит
Пусть так я не с вами, и мне 100500 обед
В скольких компаниях я был в скольких ни был оставлен
Теперь уже точно навсегда вопрос решен
Я лучше сам чем, плохого сказать нельзя
Я знаю, что вам нужно мне здесь уже тревожно
Бухая идут на обрыв где дороги нет,
Я часто иду за дверь, даже если никто не выгоняет
Подождите родные, я сам- один, с сегодняшнего дня
Убегая от ваших стад, которые будут вечно голодные

Я думал все просто брат, в огонь и в воду пойду
Стою я на краю, в дыму назад дорогу не найду
Я не люблю людей, которые стреляют подло в спину,
Я не люблю тех, кто друг только на половину
Если сказал, отвечай ты за свои слова
Не думай обмануть, у каждого, своя есть голова
Стоять это не значит совсем не летать,
Тех, кто разделил с тобой грусть надо помнить
Не по нраву мой рэп, так я далеко не гений
Тогда сиди в подвале, и долби шприцом по вене
И после всех этих слов, вы скажет, что трек отстойной
Но это то показать я считаю достойно