Серед пустих обійм, і не живих ідей,
Блукають почуття - покинутих людей,
І небеса не спинять плач,
І білий день уже погас.
Приспів!
Тільки ти не забудь, миті мелодій дощу ,
Тільки не пожалій про все..
Може й воно пройшло, може й не сповнилось,
Та не забуду я тебе.
Безмежність почуттів, здається не живим,
І пристрасть ніжних губ, пройшла мов сірий дим,
І небеса не спинять плач,
І білий день уже погас.
Приспів !
In the midst of empty embrace and not living ideas,
The feelings of abandoned people roam,
And the heavens will not stop crying,
And the white day was already gone.
Refrain!
Only you do not forget, instant rain tunes,
Just don't regret everything ..
Maybe it's gone, maybe it's not full,
But I will not forget you.
The infinity of feelings, it seems, is not alive,
And the passion of tender lips, like gray smoke,
And the heavens will not stop crying,
And the white day was already gone.
Chorus!
