В далину на останніх крижинах
Відпливла березнева пора,
Задивилась моя Україна
У блакитне свічадо Дніпра...
Задивилася мрійно моя Україна
У блакитне свічадо Дніпра...
На світанку вишнева хмарина
Білим цвітом окутала сад,
Задивилась моя Україна
В чисті очі своїх немовлят...
Задивилась ласкаво моя Україна
В чисті очі своїх немовлят...
Нагло кинула ніч горобина
Блискавицю в гніздо солов'ю,
Задивилась моя Україна
В насторожену душу мою...
Задивилась тривожно моя Україна
В насторожену душу мою...
Україно, вогнем на граніті
Оздоров моє слово слабе,
Щоб не скривдив ніхто в цьому світі
Ні Дніпра, ні дітей, ні Тебе!
Щоб не скривдив ніхто і ніколи у світі
Ні Дніпра, ні дітей, ні Тебе!
В даль на последних льдинах
Отплыла мартовская время,
Загляделась моя Украина
В голубое зеркало Днепра ...
Засмотрелась мечтательно моя Украина
В голубое зеркало Днепра ...
На рассвете вишневая облачко
Белым цветом окутала сад,
Загляделась моя Украина
В чистые глаза своих младенцев ...
Загляделась ласково моя Украина
В чистые глаза своих младенцев ...
Внезапно бросила ночь рябина
Молнию в гнездо соловей,
Загляделась моя Украина
В настороженное душу мою ...
Загляделась тревожно моя Украина
В настороженное душу мою ...
Украина, огнем на граните
Оздоровительного мое слово слабое,
Чтобы не обидел никто в этом мире
Ни Днепра, ни детей, ни Тебя
Чтобы не обидел никто и никогда в мире
Ни Днепра, ни детей, ни Тебя
