У нічному небі золоте відерце
Задивився місяць в лісове озерце,
Очерету списи шелестіли грізно
Одиноким душам навіть в небі тісно.
Закохався місяць в королеву квітів
Закохавсь одразу сам і не помітив,
У його обіймах лілія пливла
І стікали ночі як вода з весла.
Милувався ніжний чистотою лілій
Де ж таку звабливість ще найдеш, як в лілій,
Він чекав даремно ніжності й тепла
Квітка ше тугіше пелюстки звела.
Солов'їні ночі пристрастю палили
Та любити місяць не було вже сили,
Загубилось в небі золоте відерце
Мала вроду квітка, не було лиш серця.
A golden bucket in the night sky
The moon stared at the forest lake,
Reed spears rustled menacingly
Lonely souls, even in heaven, are crowded.
The moon fell in love with the queen of flowers
He fell in love immediately and did not notice
A lily swam in his arms
And the nights flowed like water from an oar.
Admired the gentle purity of lilies
Where else can you find such seduction as in lilies,
He waited in vain for tenderness and warmth
The flower tightened its petals even tighter.
Nightingale nights burned with passion
But to love the moon was no longer strength,
A golden bucket was lost in the sky
It was like a flower, it didn't just have a heart.
