Музика: Mournful Party – It's only noize
Дихай у стигми, кров нехай жилами стигне,
Тіло стає хлібом, з вен витікає вино
Струменем на стегно,
Змочить рапаті п’яти,
Нас на ліжках розп’ятих,
Не для людського спасіння,
А для горіння.
Небо впаде у твоє піднебіння
Стадами хмари із вух
Димом на сполох:
«Міцно тримай!»
Завтра ми порох,
Зліпки в болоті і глині,
Трапеза черв’яків,
Канем у безвість віків…
Дихай і край!
Руки до рук, мов до грубки,
А на зап’ясті зарубки,
Написи розставань.
Хочеш - за звичкою зрань,
зранку ще зимно рано
Згубишся у туманах,
Випарі хтивих міст,
Ляжеш на ложе пороків
Інших торкатись сто років,
Я ж до горлянки ніж,
Видушу щемний вірш,
Останній тобі, як вихрест,
Як примха.
Дихай!
Дихай у стигми, кров нехай жилами стигне,
Тіло стає хлібом, з вен витікає вино
Струменем на стегно…
Музыка: Mournful Party - It's only noize
Дыши в стигмы, кровь пусть жилами стынет,
Тело становится хлебом, из вен следует вино
Струей на бедро,
Смочите рапати пяти,
Нас на кроватях распятых,
Не для человеческого спасения,
А для горения.
Небо упадет в твое небо
Стадами облака из ушей
Дымом тревогу:
«Крепко держи!»
Завтра мы порох,
Слепки в болоте и глине,
Трапеза червей,
Канем в неизвестность веков ...
Дыши и все!
Руки в руки, как к печке,
А на запястье зарубки,
Надписи расставаний.
Хочешь - по привычке слишком рано,
утром еще холодно рано
Згубишся в туманах,
Испарении похотливых городов,
Ляжешь на ложе пороков
Других касаться сто лет,
Я к горлу нож,
Выдавите щемящее стихотворение,
Последний тебе, как выкрест,
Как прихоть.
Дыши!
Дыши в стигмы, кровь пусть жилами стынет,
Тело становится хлебом, из вен следует вино
Струей на бедро ...
