Жінка…напівплоскогруда ікона,
Мужу на капище плід свого лона,
Звикла до шпильки, до голки, гормонів,
Протизаплідним гидує життям.
Храм її тіла й душі
Вже не храм.
Скіфка, що кістки нема в молоці,
Бита коханням сто раз по лиці.
В сонці купається, ніби погани,
За чоловіком лягає в кургани,
Насипи денних мігренних проблем.
Щем за минулим їй трусить колінка,
Жінка, як жінка,без німба, з гріхами,
Кухар і прачка, повія і дама,
Жінка небесна -
приземлено мріє.
Втомлена ерами терапії.
З’єднана з пам’яттю пуповиною,
Із ненародженою дитиною.
Крутить до ранку гидкі голубці,
Поки на серці ятряться рубці.
Жінка…напівплоскогруда ікона,
Мужу на капище плід свого лона,
Звикла до шпильки, до голки, гормонів,
Протизаплідним гидує життям.
Женщина ... напивплоскогруда икона,
Мужу на капище плод своего чрева,
Привыкла к шпильке, к игле, гормонов,
Противозачаточным брезгует жизнью.
Храм ее тела и души
Уже не храм.
Скифка, что кости не в молоке,
Бита любовью сто раз по лицу.
В солнце купается, будто язычники,
За мужем ложится в курганы,
Насыпи дневных мигренью проблем.
Щем по прошлому ей трясет коленка,
Женщина, как женщина, без нимба, с грехами,
Повар и прачка, проститутка и женщина,
Женщина небесная -
приземленно мечтает.
Уставшая эпохами терапии.
Соединена с памятью пуповиной,
С нерожденным ребенком.
Крутит до утра гадкие голубцы,
Пока на сердце ятряться рубцы.
Женщина ... напивплоскогруда икона,
Мужу на капище плод своего чрева,
Привыкла к шпильке, к игле, гормонов,
Противозачаточным брезгует жизнью.
