Наступила пора,
Відлітають у вирій лелеки,
Покидають гніздо,
Озираючи різні луги.
Защеміла душа,
Усвідомивши, як же далеко,
Як далеко від дому
Заморські чужі береги.
Приспів:
В Україні зима
І не скоро іще розвесниться,
Дмуть холодні вітри,
А птахам відлітати пора.
Ця земля ще не раз і не два
На чужині присниться,
Тільки звісно ніхто
Від добра не шукає добра.
Ми про щось головне,
Щось важливе сказати не встигли,
Щоб у тій далині
Зігрівало й бентежило кров.
Про любов, про любов,
Щоб в повітрі слова не застигли,
Не забудьмо в небесний багаж
Положити любов.
Приспів.
Пам'ятаймо, що всі ми
На грішній землі - квартиранти,
Незалежно якого польоту високого ти.
Ми сьогодні в країні чужій - емігранти,
Завтра всі емігранти у інші світи.
В Україні зима |
І не скоро іще розвесниться, |
Дмуть холодні вітри, |
А мені відлітати пора. |
Ця земля безліч раз |
Ще, можливо, мені десь присниться, |
Ну, а Їй на прощання |
Бажаю я тільки добра. | (2)
Наступила пора,
Улетают в теплые края аисты,
Покидают гнездо,
Оглядывая различные щелочи.
Заныла душа,
Осознав, как же далеко,
Как далеко от дома
Заморские чужие берега.
припев:
В Украине зима
И не скоро еще розвесниться,
Дуют холодные ветры,
А птицам улетать пора.
Эта земля еще не раз и не два
На чужбине приснится,
Только конечно никто
От добра не ищет добра.
Мы о чем-то главное,
Что-то важное сказать не успели,
Чтобы в той дали
Согревало и смущало кровь.
О любви, о любви,
Чтобы в воздухе слова не застыли,
Не забудем в небесный багаж
Положить любовь.
Припев.
Помните, что все мы
На грешной земле - квартиранты,
Независимо которого полета высокого.
Мы сегодня в стране чужой - эмигранты,
Завтра все эмигранты в другие миры.
В Украине зима |
И не скоро еще розвесниться, |
Дуют холодные ветры, |
А мне улетать пора. |
Эта земля множество раз |
Еще, возможно, мне где-то приснится, |
Ну, а Ей на прощание |
Желаю я только добра. | (2)
