Ти так чекав мене, чекав, що сни здійснилися...
Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила,
Я на долонях рук своїх себе побачила,
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Ти нiкого, нiколи ще так не кохав,
Ти так довго, так довго на мене чекав.
Я завжди сердцем відчувала що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!...
You are so waiting for me, waiting that dreams come true ...
I mouth, your mouth at night dreamed of.
So we met in life under these stars,
Calling them in the privacy of their destiny ...
The very love for both of us said at the time,
I'm on the palms of his hands myself saw
Two lines come together in a stellar way,
As the two into one stream river rain kept
I have never before, you do not viddam nikomu!
I want to see, hear, love every day.
You nikoho, never before have so not loved,
You are so long, so long waited for me.
I always felt that heart we meet,
And nowhere on the hopes and dreams not dinemos.
We had a universe with you, little eternity,
For our pure feelings for their charm!
I Never, nikomu viddam thee! ...
