Я цілий день?
Тебе не бачила.
Холодний день.
А я вся сталася,
Гаряча як зоря.
Але не сяяла.
Була біда.
А стала музика.
Плела вінок.
Ходила в гості.
Я не дійшла.
Здається зникла на межі.
Твоїх думок.
Твоєї далечі.
А ти не плач.
А ти не плач.
Бо я ж не плачу.
А ти не можеш знати.
Як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати.
І я не дихаю до ранку.
До ранку.
І аж до світанку.
Сама я.
Як без місяця зоря.
Ніхто не чув.
Як я співала.
Ніхто не чув.
Моя душа іще не знала, що ти є.
А вже любила.
І то вона, не я.
Тобі відкрила.
І цілий день.
Зачула пташечка.
Моя одна.
Я так ніколи не співала.
Для людей.
Своїх мінорів.
Моя одна.
Я цілий день.
Просила волі.
А ти не можеш знати.
Як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати.
І я не дихаю до ранку.
До ранку.
І аж до світанку.
Сама я.
Як без Місяця зоря.
Яна Петришин - Пташечка
Я целый день?
Тебя не видела.
Холодный день.
А я вся произошла,
Горячая как звезда.
Но не сияла.
Была беда.
А стала музыка.
Плела венок.
Ходила в гости.
Я не дошло.
Кажется исчезла на пределе.
Твоих мыслей.
Твоей дали.
А ты не плачь.
А ты не плачь.
Я же не плачу.
А ты не можешь знать.
Как я тебя люблю.
Ты ложишься спать.
И я не дышу до утра.
До утра.
И до рассвета.
Сама я.
Как без месяца звезда.
Никто не слышал.
Как я пела.
Никто не слышал.
Моя душа еще не знала, что ты есть.
А уже любила.
И то она, не я.
Тебе открыла.
И целый день.
Услышала птичка.
Моя одна.
Я так никогда не пела.
Для людей.
Своих миноров.
Моя одна.
Я целый день.
Просила свободы.
А ты не можешь знать.
Как я тебя люблю.
Ты ложишься спать.
И я не дышу до утра.
До утра.
И до рассвета.
Сама я.
Как без Луны звезда.
Яна Петрушин - Птичка
