Ми повертаємось додому,
Ми повертаємось додому,
Де нас завжди стрічала мати
Край воріт,
До болю рідна і знайома,
Старенька груша зніме втому,
Що назбиралася за стільки
Довгих літ...
І ще й не осінь, вже й не літо,
І ще й не осінь, вже й не літо,
В саду вишневім жовтіє перший лист.
І наш вогонь не загасити, |
Співають з нами наші діти, |
І рідна знов радіє, як колись! | (2)
Приспів:
Давай, родино, нашу пісню заспіваєм,
Її куми любили наші і батьки,
Нехай летить, нехай вона лунає
Крізь зорепад, крізь дні минулі і роки!
Покличе знову нас дорога,
Покличе знову нас дорога,
Щоб заблудитись в самоті тривожних днів.
І кожен день я прошу Бога, |
Щоб чорна хмара і тривога |
Минала всіх нас, наших дочок і синів. | (2)
Приспів. (3)
Мы возвращаемся домой,
Мы возвращаемся домой,
Где нас всегда встречала мать
У ворот,
До боли родной и знакомый,
Старушка груша снимет усталость,
Что накопилось за столько
Долгих лет ...
И еще не осень, уже не лето,
И еще не осень, уже не лето,
В саду вишневом желтеет первое письмо.
И наш огонь не потушить, |
Поют с нами наши дети, |
И родная снова радуется, как прежде! | (2)
припев:
Давай, семья, нашу песню споем,
Ее кумовья любили наши и родители,
Пусть летит, пусть она звучит
Сквозь звездопад, через три дня прошедшие е годы!
Позовет опять нас дорога,
Позовет опять нас дорога,
Чтобы заблудиться в одиночестве тревожных дней.
И каждый день я прошу Бога, |
Чтобы черная туча и тревога |
Проходила всех нас, наших дочерей и сыновей. | (2)
Припев. (3)
