І відстань мізерна між нами, якщо в одиницях довжини
Та скільки букв не стали словами - між нами стіною стали вони
І вони - це межа, і не більше, сенсу у собі не несуть
Ми їх самі можем скласти в слова, хоч у вірші, та з різних сторін протилежна суть
Приспів:
І я не тікаю від цього,
Хоч навіть не знаю, чи треба
Ефект від голосу твого -
Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість,
Які так тобі ненависні,
Я вірю, хоч може і в дурість, -
Із хмарами щастя нависне!
Гроза із листям осіннім шаленим виром униз паде,
Вводячи в стан депресивно-пасивний того, хто в їх пастку попаде
Холодні каплі вриваються в душу тому, хто сам холодний, як лід
А я не з тих, я їм вірити мушу, хай заливають хоч цілий світ
Приспів:
І я не тікаю від цього,
Хоч навіть не знаю, чи треба
Ефект від голосу твого -
Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість,
Які так тобі ненависні,
Я вірю, хоч може і в дурість, -
Із хмарами щастя нависне!
И расстояние скудно между нами, если в единицах длины
Но сколько букв не стала словами - там они стали стеной между нами
И это предел, и не более, то есть в себе не носить
Мы можем сделать их в словах, хотя в поэзии, а из разных партий противоположность сущности
Припев:
И я не убегаю от этого,
Хотя я даже не знаю, нужно ли это
Эффект вашего голоса
Я иду к тебе!
И хотя через гроза или мрачный,
Что ты ненавидел,
Я верю, хотя это также может быть глупо, -
С облаками счастья?
Гроза с листьями на осень замороженные напольные капли,
Введя депрессивную пассивную, кто попал в ловушку в ловушку
Холодные капли перерываются в душу кому-то, кто холодно, как лед
И я не выхожу из тех, я думаю, я должен верить, привет налейте хоть весь мир
Припев:
И я не убегаю от этого,
Хотя я даже не знаю, нужно ли это
Эффект вашего голоса
Я иду к тебе!
И хотя через гроза или мрачный,
Что ты ненавидел,
Я верю, хотя это также может быть глупо, -
С облаками счастья?
