Початку осені присвячено.
Думок довірити нікому
повітрю в легенях тяжко
Я живу так як хочу, але
життя все ж не робить поблажки.
Улюблена, мила подруго,
знала б ти як мені складно.
Та триматися треба, всміхатись,
не зітхати аж так досадно.
Люди можуть мене не любити,
не вбачати в мені цікаву.
Ваше право. Надалі так думайте.
(в мене серце гаряче, мов лава).
Думки довірити... Є кому!
Та вирішую- краще мовчати.
Свої вірші в душі леліяти
і людину "свою" чекати.
Dedicated to the beginning of autumn.
Thoughts to trust anyone
the air in the lungs is heavy
I live the way I want to, but
life still does not make concessions.
Beloved, dear friend,
would you know how difficult it is for me.
But you have to hold on, smile,
not to sigh so annoyingly.
People may not love me,
not to see in me interesting.
Your right. In the future, think so.
(my heart is hot as lava).
Thoughts to trust ... There is someone!
And I decide - it is better to be silent.
Cherish your poems in your soul
and wait for the person "own".