Приспів :
Не почуєш більше ці слова
вже затерта ця мелодія
і нехай ми вже давно не ті
мене дістали з наших мрій
залишу в памяті
дні,моменти ті
неначе заметіль,тепер твоя рука
вже не в моїй руці
Біжу світ за очі,знаєш
вже так набридло все
від того що я зникну назавжди біль не мине
але мене це не спиняє змушує себе
речі зібрав,авто,120 по шосе
дорога кличе,а думки ще далеко не там
я міг би залишитись,брат,це самообман
цього листа я надсилаю лиш тобі мій друг
в кінці три крапки,вже пора-тремтіння рук
останній постріл і права вже не має на промах
набравши швидкість лечу назустріч новій долі
переборовши страх,стер сльози на очах
спогади в слайдах,перегортаю на повних парах
запах прощання люблю тому не попрощався
зустрічний вітер,здавалося ніби пручався
мов крізь асфальт віддзеркалював світло фар
а я втікав від усього,немов би щось украв
не треба слів тут,давай без сліз тут
я просто вирву із тексту весь цей ліричний відступ
в цьому сюжеті за нас автор все вирішив сам
якщо воно так значить так треба богам
значить великого тиску не витримав наш храм
останній раз хитнувся і розійшовся по швам
на інший бік не перейти по спаленим мостам
я вже в дорозі а вона залишилася там
приспів....(1)
А я був просто на просто стер всі пісні про тебе
І написав був в треках що твої очі небо
що можна відчувати коли вже рік страждаєш
коли тебе не має,коли ти не кохаєш
замріяний романтик і ти давно це знаєш
ти повільно та вміло усім цим користаєш
навіщо пишеш вконтактах і добавляєшся в друзі
нам не минути провалу і я походу тут лузер
солі на рано не сип занадто важко забути
коли тобою я марив очі в тумані і муті
люті морози обіцяють нам цієї зими
моя маленька принцеса чому ж по дві сторони
я вже пробачив тебе та чую серцем ти вжалиш
знову заманиш мене а потім просто обманиш
та я ще маю трішечки терпіння духу і сили
я воюватиму за тебе я кохаю мила
приспів....(2)
припев:
Не услышишь больше эти слова
уже затертая эта мелодия
и пусть мы уже давно не те
меня достали из наших мечтаний
оставлю в памяти
дни, моменты те
будто метель, теперь твоя рука
уже не в моей руке
Бегу куда глаза, знаешь
уже так надоело все
от того что я исчезну навсегда боль не пройдет
но меня это не останавливает заставляет себя
Кстати собрал, авто, 120 по шоссе
дорога зовет, а мысли еще далеко не там
я мог бы остаться, брат, это самообман
это письмо я посылаю только тебе мой друг
в конце многоточие, уже пора-дрожание рук
последний выстрел и права уже не имеет промах
набрав скорость лечу навстречу новой судьбе
преодолев страх, стер слезы на глазах
воспоминания в слайдах, переворачиваю на полных парах
запах прощание люблю поэтому не попрощался
встречный ветер, казалось бы сопротивлялся
как сквозь асфальт отражал свет фар
а я бежал от всего, как бы то украл
не надо слов здесь, давай без слез здесь
я просто вырву из текста все это лирическое отступление
в этом сюжете нас автор все решил сам
если оно так значит так надо богам
значит большого давления не выдержал наш храм
последний раз качнулся и разошелся по швам
на другую сторону не перейти по сожженным мостам
я уже в пути а она осталась там
припев .... (1)
А я просто на просто стер все песни о тебе
И написал был в треках что твои глаза небо
что можно чувствовать когда год страдаешь
когда тебя нет, когда ты не любишь
мечтательный романтик и ты давно знаешь
ты медленно и умело всем этим пользуются
зачем пишешь вконтакте и добавляешся в друзья
нам не миновать провала и я похода здесь лузер
соли к утру не сыпь слишком трудно забыть
когда тобой я мечтал глаза в тумане и мути
сильные морозы обещают нам этой зимой
моя маленькая принцесса почему же по обе стороны
я уже простил тебя и слышу сердцем ты ужалит
снова заманишь меня а потом просто обидишь
и я еще имею немного терпения духа и силы
я воевать за тебя я люблю мыла
припев .... (2)
