Моя казка чарівна
В ній Весна налита сяйвом
В ній колосяться жнива
Вітру рухом життєдайним
В казці цій принцеса є
З ніжним поглядом добра
Кожну мить вона мене
Повертає до життя
Ми гуляємо полями
Вітром у обіймах і
Заколисують жнивами
Спів пташок, що раптом стих
Я за рученьку тримаю
Ніжно так, не відпустити
Як життям, яке я маю
Буду нею також жити
Золотава у волоссі
Ніжна та свята в душі
Спеку літню дощем зросить
Щоби мав як далі йти
Моя леді чарівна
Ідеал жіноцтва всього
Вдячний Богу, що моя
Жінка світу цього мого
В тиші тиша тихо спить
Звуки сном не долинають
Лиш вона поряд лежить
Та, котру я так кохаю
Моя казко, я тебе
Ні на що не проміняю
І принцесу, що з небес
Мні послали, зустрічаю
Кожну мить в своїх думках
І шкода, що на яву
Я живу в своїх казках
Обіймаючи святу
My fairy tale is magical
In it, Spring is full of radiance
The harvest is sprouting in it
Wind movement life-giving
In this fairy tale there is a princess
With a gentle look of kindness
Every moment she me
Returns to life
We walk through the fields
The wind in his arms and
Sway the harvest
Singing birds that suddenly subsided
I'm holding my hand
Gently so, do not let go
Like the life I have
I will live it too
Golden in the hair
Tender and holy in the soul
The heat of summer rain will increase
To have a way to go
My lady is charming
The ideal of femininity is everything
Thank God that mine
The woman of this world of mine
In silence, silence sleeps quietly
Sounds of sleep do not reach
Only she is lying nearby
The one I love so much
My fairy tale, I love you
I do not exchange for anything
And a princess from heaven
I was sent, I meet
Every moment in my mind
And it is a pity that in reality
I live in my fairy tales
Embracing the holiday
