Місто спить, але ти зі мною,
Розділила той час
Такий цінний для нас.
Швидко став для тебе героєм
повітряних скель, залізних пустель.
Але тільки обіцяй
і ніколи не пускай
мене.
Шлях згадаю я твоєї дороги,
почекаємо вже до перемоги,
і забудем звук тяжкої тривоги,
ранком після нашої перемоги.
Подзвони і почую голос,
Телефонний блокчейн
не замінить очей.
Знов візьмем, і напишем повість
про без'ядерний час
такий цінний для нас.
Але тільки обіцяй
і ніколи не пускай
мене.
Шлях згадаю я твоєї дороги,
почекаємо вже до перемоги,
і забудем звук тяжкої тривоги,
ранком після нашої перемоги.
Коли світло загляне у вікно,
ти побачиш мої очі
Знову
Розіллє осіннє небо вино,
тихим вітром нас лоскоче,
Знову
Закінчиться це жахливе кіно
обіймемось дуже сильно
Знову
Будем разом ми, повір, все одно,
Переможемо усіх ми
Знову
Шлях згадаю я твоєї дороги,
почекаємо вже до перемоги,
і забудем звук тяжкої тривоги,
ранком після нашої перемоги.
Город спит, но ты со мной,
Разделила это время
Такой ценный для нас.
Быстро стал для тебя героем
воздушных скал, железных пустынь.
Но только обещай
и никогда не пускай
меня.
Путь вспомню твоей дороги,
подождем уже к победе,
и забудем звук тяжелой тревоги,
утром после нашей победы.
Позвони и услышу голос,
Телефонный блокчейн
не заменит глаз.
Снова возьмем, и напишем повесть
о безъядерном времени
так ценен для нас.
Но только обещай
и никогда не пускай
меня.
Путь вспомню твоей дороги,
подождем уже к победе,
и забудем звук тяжелой тревоги,
утром после нашей победы.
Когда свет заглянет в окно,
ты увидишь мои глаза
Снова
Разольет осеннее небо вино,
тихим ветром нас щекочет,
Снова
Закончится это ужасное кино
обнимемся очень сильно
Снова
Будем вместе мы, поверь, все равно,
Победим всех мы
Снова
Путь вспомню твоей дороги,
подождем уже к победе,
и забудем звук тяжелой тревоги,
утром после нашей победы.
