Не тепер і не колись, а мабуть, ще в ті часи
Як сам цісар під стіл пішки ходив
Не в чужій країні, а в зеленій Верховині народився
У селі Три Пеньки нічогенький хлопчик
Десь так кілограмчиків за п'ять
Назвали його Григором на честь небіжчика діда
А як уродився, на хрестинах після третьої чарки
За давнім карпатським звичаєм
Стали йому до рук різні предмети тицяти
Ану, що візьме малий, то те з нього й вийде
Немовляті підносили і хліб, і сокиру, і Святе Письмо
Але воно, нерозумне
Зупинило свій вибір на відьмацькій люльці
Доки гості пили та співали малий Пинтя
Посмоктуючи люльку своєї нанашки, заснув
Не сейчас и не никогда, но, очевидно, в то время
Когда сам Цезарь под столом пешком шел
Не в чужой стране, но в зеленой Верховине родилась
В деревне из трех пней маленького мальчика
Где -то так килограммы на пять
Назвал его Григором в честь мертвого деда
И как он родился, на крестах после третьего стекла
Согласно древнему Карпатскому обычаю
Он попал в свои руки разные объекты
Ану, который возьмет маленький, который выйдет из этого
Младенцы подняли и хлеб, и топор и Писание
Но это неразумно
Выбрал колыбель ведьмы
Пока гости пили и пели маленькую пинту
Сосание его колыбели его Нанашки уснула