Пожухло почуття, мов листя.
Осіннє полум'я барвисте
Десь затухає, затихають звуки.
Які на дотик зараз твої руки?!
Які вуста тепер тебе цілують,
Як щиро і за що цінують,
І чи цінують взагалі?!.. Та годі!
Мені вже байдуже і байдуже природі.
Лише одне хотілося б додати,
Хоч ти не чуєш, але маєш знати:
Не осінь,-- це мої мінорні ноти
Останніх ледь помітних решт скорботи
За тим, що залишилося на спогад...
Як зараз ти я маю тільки здогад
І теплу ностальгічну біль як пам'ять,
Котра душі моєї більш не зранить!
(2009г.)
It felt like leaves.
Autumn colorful flames
Somewhere goes off, sounds are silenced.
What are your hands now?
What lips are kissing you now,
How sincerely and for what they value,
And do they appreciate at all?! .. Yes, no!
I am already indifferent and indifferent to nature.
Only one would like to add,
Although you do not hear, but you must know:
Not autumn, these are my minor notes
The last barely noticeable ends of sorrow
What is left to be remembered ...
As of now, I only have a guess
And warm nostalgic pain as a memory,
Which will not change my soul any more!
(2009)
