1:
Буває так, що ми самі
зупинимо свій відлік.
І як болить десь в глибині,
поринемо у вир подій.
Приспів:
Я знаю, б’ється серце,
і навпіл розіб’ється,
зупиниться на самоті
і сльозами заллється.
А там нема надії,
де я вже бачив мрії –
пускаю на поріг, та знаючи
що там немає їх.
Лиш краплина до болі…
А навколо тільки сніг,
і лягаю поволі.
2:
На самоті не можу йти,
і від біди не довго.
Лишилась мить – як все болить,
Так холодно! Так холодно!
Приспів:
По тілу пульс зникає,
і серце пронизає,
і я не можу вмерти так –
тільки не зараз, благаю!
Хоч як не намагаюсь,
але я піднімаюсь,
і так повільно, на колінах,
але все ж таки іду!
Я тримаю надію,
я вже більше не боюсь,
крок за кроком до мрії.
Вже сонце є на небі,
мені і крил не треба –
я встану всім на перекір,
навіть смерть відступає!
Ніщо і не тримає,
і болі вже немає,
і моє серце так кохає
знову й знову лиш тебе!
Наше сонце засяє!
Буде час – він змінить все.
Навіть відлік зникає…
1:
Так получилось, что мы
остановить тикать.
И где-то глубоко больно,
Окунитесь в водоворот событий.
Припев:
Я знаю, что сердце бьется,
и половина сломана,
остановка в одиночку
zallyetsya и слезы.
И нет никакой надежды
где я видел сон -
стрелять порог, зная
не, что нет их.
Только капля боли ...
И только по снегу
и идти медленно.
2:
В одиночку я не могу,
и беда не долго.
Остался момент - как это больно
Так холодно! Так холодно!
Припев:
В качестве импульсного тела исчезает
pronyzaye и сердце,
и я не могу умереть, -
не сейчас, я молю!
Независимо от того, как я стараюсь,
но я поднимаюсь,
и, как медленный круг,
но до сих пор идут!
Я держу надежду
Я больше не боюсь
шаг за шагом к мечте.
Уже солнце в небе,
и крылья у меня нет -
Я встаю на всю враждебность,
даже смерть отступает!
Ничто и никто не имеет,
и боль ушла,
и мое сердце ЛЮБОВЬ
снова и снова, только вы!
Наше солнце будет светить!
Там будет время - это изменит все.
Даже отсчет времени исчезает ...
