ти мій промінь, незгаслий промінь.
ти робиш добре, коли так зле.
і знаю досі: я не казала,
але я дуже кохаю тебе.
ти моє щастя, ти моя мрія.
і я не хочу інших доріг.
бо я боюся, що не зустріну
тебе, не обернусь
і не скажу "привіт".
та якось вночі
мені наснилось,
що у Берліні ти живеш.
і я одразу, спросоня вставши,
почала німецьку вчить.
бо ти мій промінь, незгаслий промінь.
ти робиш добре, коли так зле.
і знаю досі: я не казала,
але я дуже кохаю тебе.
Ты мой луч, неизвестный луч.
У тебя все хорошо, когда так плохо.
И я знаю до сих пор: я не сказал
Но я очень тебя люблю.
Ты мое счастье, ты моя мечта.
И я не хочу других дорог.
Боюсь, я не встречусь
ты, не поворачивайся
И я не скажу "Привет".
И как -то ночью
Я мечтал,
То, что вы живете в Берлине.
И я сразу же, как устойчивость, вставать,
Она начала немецкую преподавание.
Потому что ты мой луч, не мобильный луч.
У тебя все хорошо, когда так плохо.
И я знаю до сих пор: я не сказал
Но я очень тебя люблю.
