Тебе вкусив зомбі, моя кохана,
І я не знаю, як з тобою гуляти
ти ж будеш хотіти, на хлопців кидатися
І як з тобою, коханням займатися,
ти ж будеш кортіти, до крові кусатися
Тримаю, тримаю, тримаю тебе міцно
Бо потім, бо потім буде вже пізно
Тримаю, тримаю, тримаю тебе більше
Бо потім, бо потім буде обідно
Я тебе звожу, на останнє побачення
На кладовище, де ми вперше побачились
Бачу по блідніла, сильно не запарюйся
Забий на мейкап, я вже під склянкой віскарика
І вибачай, не подарую квіти
Але обіцяю сріблясту кулю в макітру
Тримаю, тримаю, тримаю тебе міцно
Бо потім, бо потім буде вже пізно
Тримаю, тримаю, тримаю тебе більше
Бо потім, бо потім буде обідно
Ну от і все, тебе немає кохана
Надіюсь зустрінемось, не в зомбі-раю
Тебя укусил зомби, моя любимая,
И я не знаю, как с тобой гулять
ты же будешь хотеть, на ребят бросаться
И как с тобой, любовью заниматься,
ты же будешь кортеть, до крови кусаться
Держу, держу, держу тебя крепко
Потому что потом будет поздно.
Держу, держу, держу тебя больше
Потому что потом будет потом обедно
Я тебя сводю, на последнее свидание
На кладбище, где мы впервые увиделись
Вижу по бледневшей, сильно не запаривайся
Забей на мейкап, я уже под стаканом вискарика
И прости, не подарю цветы
Но обещаю серебристый шар в макитру
Держу, держу, держу тебя крепко
Потому что потом будет поздно.
Держу, держу, держу тебя больше
Потому что потом будет потом обедно
Ну вот и все, тебя нет любимая
Надеюсь встретимся, не в зомби-раю
