Текст песни AsQuette - Ти

Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти

Скільки би не пробував міняти шось і доки перекошений об стіни не вбивався би
Та у кожному натовпі майже нема тих, хто би перехожих не оцінював девайсами
Давайте ж рани загоїмо теликом і далі вже не помагає їм каністра йоду
В мене проблема зі словами, по-моєму деякі не там, де мали би, ми граємо в магістра Йоду

Говорять десь, поряд є сенс, він то рикає в мегафони, то ховається і тихо кличе
І я, вглядаючись на кавери на фоні, ніби камера в айфоні, намагаюся знайти обличчя
Та марний мій почин, комар не підточить, мабуть одна голова добре, та ліпше слот на дві
Коли поряд повно звірів, бо за тою ж брамою одним Веселая ферма, а іншим - Скотний двір

Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти

Мій найбільший страх все спонукає зупинитись і у цій погоні виявитись раптом м'ясом
Цей сатрап на в'язах, розіб'є чоло от-от, боятись є чого, бо мій найбільший страх - то я сам
Колія моя вся, хай викидало із неї, не рятувало міцне і такими саме стали дні в Криму
Коли я боявся, шо весь мій вимучений світ розвалиться і шо одного дня писати стане нікому

У вогні мости, я все, шо забрав собі - то пошарпані шкари і збитий дротами ранець
Їм, як мені, лестить, шо стіки років віддавши, далі лишаюсь вічним вискочкою - протуберанець
Та мені не соромно за жоден мій день, я зараз насідал дотошних повстидав би кожним
І на червоні килими не проміняв би точно, всі дороги, об які я постирав підошви

Я було пробував вступити до клубу, але там пантоміми дохєра і понту мінімум
Тож я збацав власний, і тепер дим іде клубами в небо там, де мій догорає кондомініум
Є надія ти, як і я, поставив окріп і він чекає того, хто кадрить останній гріх свій
Поки очі муляє, нехай хотіла би здаватись милою, огидна пика при бездарній грі

Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти

Сколько ни стираешь следует
Куда бы не убегал, следит за вязами ворон
Истина стара, как мир
Завязаны глаза хуже связанных рук
Спеши смотреть и видеть
Твоих так мало дней, чтобы прийти к цели
Пока они не исчезли как дым
И в зеркале только ты

Сколько бы не пробовал менять что-то и пока перекошен о стены не убивался бы
И в каждом толпе почти что нет тех, кто бы прохожих не оценивал аксессуарами
Давайте же раны заживим теликом и дальше уже не помогает им канистра йода
У меня проблема со словами, по-моему некоторые не там, где должны были, мы играем в магистра Йоду

Говорят где-то, рядом есть смысл, он то рычит в мегафон, то скрывается и тихо зовет
И я, вглядываясь в каверы на фоне, что камера в айфоне, пытаюсь найти лицо
И бесполезен мой почин, комар не подточит, пожалуй одна голова хорошо, и лучше слот на две
Когда рядом полно зверей, ибо по той же воротами одним Веселая ферма, а другим - Скотный двор

Сколько ни стираешь следует
Куда бы не убегал, следит за вязами ворон
Истина стара, как мир
Завязаны глаза хуже связанных рук
Спеши смотреть и видеть
Твоих так мало дней, чтобы прийти к цели
Пока они не исчезли как дым
И в зеркале только ты

Мой самый большой страх все побуждает остановиться и в этой погоне оказаться вдруг мясом
Этот сатрап на плечах, разобьет лоб вот-вот, бояться есть чего, мой самый большой страх - я сам
Колея моя вся, пусть выбрасывало из нее, не спасало прочное и такими же стали дни в Крыму
Когда я боялся, шо весь мой измученный мир развалится и что однажды писать станет никому

В огне мосты, я все, шо забрал себе - то потрепанные шкари и сбит проводами ранец
Им, как мне, льстит, шо стики лет отдав, дальше остаюсь вечным выскочкой - протуберанец
Мне не стыдно ни за один мой день, я сейчас наседали дотошно повстидав бы каждым
И в красные ковры не променял бы точно, все дороги, о которых я стер подошвы

Я было пытался вступить в клуб, но там пантомимы дохера и понта минимум
Поэтому я сбацал собственный, и теперь дым идет клубами в небо там, где мой догорает кондоминиум
Есть надежда ты, как и я, поставил кипяток и он ждет того, кто кадрит последний грех свой
Пока глаза мозолит, пусть хотела бы казаться милой, отвратительная рожа при бездарной игре

Сколько ни стираешь следует
Куда бы не убегал, следит за вязами ворон
Истина стара, как мир
Завязаны глаза хуже связанных рук
Спеши смотреть и видеть
Твоих так мало дней, чтобы прийти к цели
Пока они не исчезли как дым
И в зеркале только ты