Коли до прірви тільки крок і
Нікому не цікаво, скільки років
Ти йшов через терни до зірок
Ніщо не переверне підлий рок
Сам собі сказав би досить, та
Сліпо вірю в правду досі
І нехай я один тут на дорозі
Йтиму далі туди, де гасне осінь
Між тоннами бетону
Всупереч законам ми не тонем
Над сірим потоком монотонним
Я вірю, допоки волі повний
І грати невпинно небо мусить
Нехай з глибин я не вернуся
Хай піднятись з дна мене не пустить біль
Та знай, я не боюсь!
І не страшно впасти вниз
Слати тиск і лишатись чистим
Літати низько, до старту близько
Чи впасти, щоб потім піднятись ввись
Щоб дивитись прямо в очі
Тим, хто мені явно добра не хоче
І з надією на пошану й почесть
На аркушах свій лишати почерк
Коли до фінішу тільки мить
І в серці наміцно біль сидить
Хоч всі надії вщент розбиті
Та полум'я віри ще горить
І я тут до останньої іскри
Це мій безславний вічний спринт
Крізь безперестанний долі плин
Запам'ятай мене молодим.
Когда на пропасть только шаг и
Никто не интересен, сколько лет
Вы гуляли по шипам до звезд
Ничего, чтобы повернуть подлый рок
Сказал бы себе достаточно, и
Вслепую верю в правду все еще
И позвольте мне один здесь на дороге
Идти дальше туда, где падает осень
Между тоннами бетона
Вопреки законам мы не порваны
Над серым потоком монотонного
Я верю, пока не будет полной
И играть бесперебойное небо должно
Отпустить от глубин я не возвращаю
Высокий рост со дна меня не даст боли
И найди, я не боюсь!
И не страшно упасть
Давление сланца и оставаться чистым
Fly Now, чтобы начать закрыть
Стоит ли падать, чтобы подняться в пути
Смотреть прямо в твои глаза
Те, кто явно не хотят меня
И с надеждой на уважение и честь
На листы вашего почерка
Когда до финиша всего мгновение
И в сердце намеренно боль сидит
Хотя все надежды расслабляются
И пламя веры все еще горит
И я здесь к последней искре
Это мой великолепный вечный спринт
Сквозь вину дороги
Помни меня молодым.
