Печально все. Генофонд невтішно в'яне й тане
Всі працюють, та долоні білосніжні, як в Гайтани
От порухати мозгами не виходить зовсім
Та їх стає, шоб інстаграмити, як сходить сонце
І я би поміняв шось, та від входу поламаний важіль
"Алогомора!"... Але тут слово ні грама не важить
За 5 років в топі ті вже, хто почав недавно
Та поглядів косих тут більше, ніж у Чайнатауні
То є невтомний труд - в інтернетах їбати Бібера
З це нічо не буде, лиш треба задатки лідера
А їх тут - хоч став городи, ці люди - просто копії
Та нікому край боронити - всюди плоскостопіє
"Вулиці"... Боже, як же надоїв мені бетон
Я хочу Порш і окуляри від Луї Віттон
Але тут ніби то гроші - то негідний тон
Де мені до того? Хочете правди - несіть бідон
Круті всі завдяки девайсам
Та в кого яйця - сам здогадайся
Фортуна знає, хто не здався
В кого мадам ця - сам здогадайся
Острый все. Генофон разочаровывает исчезновение и тает
Все работы, а пальмы белые, как в Гаитане
Сломать мозги вообще не выходят
И они становятся шайбой, чтобы установить, когда солнце садится
И я бы изменил боль, а от входа в сломанный рычаг
"Алиоомер!" ... но вот слово без грамма не весит
Через 5 лет в топи, те, кто уже начал недавно
И взгляды наклоны здесь больше, чем Китай
Это неутомимый труд - в интернете, чтобы есть Бибер
С нихом нет, вам нужен рецепт лидера
И они здесь - хотя это стало городами, эти люди просто копии
И никто не земля для урожая - везде сплошной розницу
«Улицы» ... Боже, как ко мне бетон
Я хочу пирс и очки из Луи Винона
Но здесь, кажется, деньги - то убыточные тон
Где я раньше? Хотите истину - потяните педру
Круто все благодаря деванам
Да, с кем яйца должны угадать
Фортуна знает, кто не сдался
Кто мадам это - я думаю
