На зламі дня
Крізь час і простір розтяглись
Сумні обшарпані ряди
Блідих примар.
В їх пожовклих очах
Багряний блиск пожеж,
Страждань печать
Одяг зотлів.
Ганчір’я
Ледь прикрива тіла
Ні живі,ні мертві.
В рваних душах лиха змії
Свій залишили слід.
Їх клубок отруйний
Вигриз все наскрізь
Щастя, волю, пристрасть,
Залишки надій
Крихких.
Ніхто з них не згадає своїх імен,
Теплих слів не відчує дар.
Вічний шлях по колу
Все відібрав
Тільки
Вітру свист
Лине їм вслід
Крізь ніч.
Вони з тих, хто завжди йшов по кістках,
Лизав чоботи чужих вождів.
Продав свою честь.
Спалив рідний дім.
І древнє прокляття ввійшло в їх рід
Стократ повернувся їм біль
Всіх їхніх жертв
Глянь! - Все більше повзе
Тіней облізлих, примар!
Всі заплатять сповна!
До десятих колін!
At the turn of the day
Through time and space they stretched
Sad shabby rows
Pale ghosts.
In their yellowed eyes
The crimson glow of fires,
Suffering seal
Clothes of brooms.
Rags
Barely covers the body
Neither alive nor dead.
In the torn souls of the calamity of the serpent
They left their mark.
Their tangle is poisonous
It gnawed through everything
Happiness, will, passion,
Remains of hope
Fragile.
None of them will remember their names,
The gift will not feel warm words.
Eternal path in a circle
I took everything away
Only
The wind whistles
They follow
Through the night.
They are of those who have always walked on the bones,
He licked the boots of other people's leaders.
Sold his honor.
He burned down his native house.
And the ancient curse entered their family
The pain returned to them a hundred times
All their victims
Look! - More and more crawling
Shadows peeled off, ghost!
Everyone will pay in full!
Up to the tenth generation!
