"Народный" вариант стихотворения М.П. Старицкого
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться полем туман.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
Небо незмiряне, всипане зорями, -
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що нiженьки босi
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар:
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, -
Анi шелесне в гаю.
Сплять вороги твої, знудженi працею, -
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання - за грiх?
"People " MP version of the poem Staritskogo
Nich yak misyachna , Zorian , clear !
Seen Hoch GOLKO zbiray .
Viydi , Cohanim , Prace zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay .
Vkupochtsi sit here pid Kalina -
I sirs I pan over !
Look , my ribonko - sribnoyu Hvilya
Field fog creeps .
Guy Charivna , nibi promenya vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleeps :
He strunkiy that visokiy osichini
Leaves pestlivo tremtit .
Nezmiryane sky , vsipane dawns -
Scho then bozha for beauty !
Pearls yasnimi gene pid poplars
Graє kraplista dew.
Ty not lyakaysya scho nizhenki bosi
Vmochish in cold dew :
I tell you , virnaya , right up hatinonki
Odnesu himself on his hands .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vitru HI , HI hmar :
I prigornu you to svogo serdenka ,
A vono stick, yak fever.
Ty not lyakaysya scho mozhut pidsluhati
Tihu Rozmova your :
Nichka poklala vsih , sone enveloped -
Ani shelesne to Gaya .
Splyat vorogov tvoї , znudzheni Prace -
We did not їh smih outbursts .
Well Chi us okradenim doleyu ours,
Q hvilya kohannja - for grih ?
