Ой, тихо верба гнешся...
Тобі небо зірками плаче,
Ховаючись у воді,
Сумом ворон кряче...
Він бачить світанок,
Дарує тобі ранок
Як же мені прилетіти у твої долоні,
Як же торкнутися ніжно твоїх локонів?!..
Я теплим вітром обійму твій стан,
І нас сховає навіки туман,
Навіки туман, вечірній туман,
Коли торкнуся твоїх долоней...
Ой, тихо верба гнешся...
Твоя душа молода,
Але старіє кора
Ворон плаче:
Він не бачить світанок...
Хай горить той ранок!
Як же в останнє торкнутися твоїх локонів,
Як хоч на мить опинитися у їх полоні?!..
Я теплим вітром обійму твій стан
Нас сховає навіки туман,
Навіки туман, осінній туман,
Коли торкнуся твоїх долоней,
Коли в останнє торкнуся твої долоней...
Oh, Willow quietly hneshsya ...
You star sky crying,
Hiding in water,
Crow Caws sadness ...
He sees the dawn,
Gives you the morning
How did I arrive in your hands,
How gently touch your curls?! ..
I warm wind will embrace your state,
And we hide ever fog
Forever fog evening fog
When your hands touch ...
Oh, Willow quietly hneshsya ...
Your soul is young,
But aging bark
Raven crying:
He sees the dawn ...
Let off the morning!
How is the last to touch your curls,
As for a moment to be in their captivity?! ..
I warm wind will embrace your status
We hide forever fog
Forever fog autumn fog
When your hands touch,
When the last touch your palms ...
