Текст песни ВЕРЕМІЙ - Віхола

Рушниками прадавніми у імлі
Витирали рани немалі
І ставали сорочки-рушники
Чорні й червоні
І топтали їм ці маки у багні
Розтинали, витинали руни на лиці
Та ховались по болотах, в травах цілини
В гаю, в дібровах від орди

І вривалися в наші рідні хати
І на

Полотенца древние в тумане
Раны много вытерли
И были рубашки
Черный и красный
И растоптал их эти маки в болоте
Вырезать, бродить руны на лице
И спрятаться в болотах, в травах
В роще, в дубах от орды

И ворвался в наши родные дома
И на