Земле рідна! Мозок мій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподівання і мрії
У життя вриваються моє.
Я живу тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду.
Хто тебе любов'ю обікраде,
Хто твої турботи обмине,
Хай того земне тяжіння зрадить
І з прокляттям безвість проковтне!
(c) Василь Симоненко
Земля родная! Мозг мой светлеет ,
И душа нежнее становится ,
Как твои надежды и мечты
В жизни врываются мое.
Я живу тобой и для тебя ,
Вышел из тебя , у тебя перейду ,
Под твоим высоколобым небом
Закалял я душу молодую .
Кто тебя любовью обворует ,
Кто твои заботы обойдет ,
Пусть того земное притяжение изменит
И с проклятием неизвестность проглотит !
( C ) Василий Симоненко
