Мов вихором сокіл зі мною до неба,
До зірок й незабутніх надій.
Боже, нам іншого шляху нам не треба -
Хоча він безмірно важкий!
Жовто-блакитний стяг підіймаєм,
З Тризубом йдем до мети.
Болем до неньки серце крає -
Любов'ю його освіти!
Україно!..
Золото Сонця радо манить!
Україно!..
Й чистого неба сяє блакить!
Там, де в квітах життя вирувало,
Батьки будували наш край.
За неньку єдину вони помирали,
Сьогодні її не втрачай!
Лелеки у вирій гуртом поринають,
Птахи - обереги мої.
І я полечу догори, до сяйва -
До Роду зі мною лети!
Україно!..
Й золото Сонця чарує на мить!
Україно!..
Й чистого неба обрій манить!
Я беру в долоні землю, |
Що є чиста, як душа! |
Я кохаю тебе, ненько, |
Рідна матінко моя! |
Відчуваю твої сльози, |
Срібні сльози, як роса! |
Я благаю тебе, ненько, |
Не згуби своє життя!
Как вихрем сокол со мной в небо,
К звездам и незабываемых надежд.
Боже, нам другого пути нам не надо -
Хотя он безмерно тяжелый!
Желто-голубой флаг поднимают,
С трезубцем идем к цели.
Болью к матери сердце терзает -
Любовью его образования!
Украина! ..
Золото Солнца радостно кивает!
Украина! ..
И чистого неба сияет голубой!
Там, где в цветах жизнь бурлила,
Родители строили наш край.
По мать единую они умирали,
Сегодня ее не теряй!
Аисты в теплые края вместе ныряют,
Птицы - обереги мои.
И я полечу вверх, к сиянию -
К Рода со мной лети!
Украина! ..
И золото Солнца очаровывает на миг!
Украина! ..
И чистого неба горизонт манит!
Я беру в ладони землю, |
Что чистая, как душа |
Я люблю тебя, мама, |
Родная матушка моя |
Чувствую твои слезы, |
Серебряные слезы, как роса! |
Я умоляю тебя, мама, |
Не погуби свою жизнь!
