Аліса
Жила-була Аліса, та тільки не лиса,
А дівчинка Аліса, що вірить в чудеса.
А як повіриш в диво, воно уже твоє-
Жахливе, чи красиве, приймай яке вже є.
Приспів:
Аліса, Аліса повірила в диво якось,
І звісно, і звісно, і звісно, що диво збулось.
До дзеркала в кімнаті Аліса підійшла
І почала співати, а потім простягла
Дві крихітні долоні й гукнула: «Відчинись!».
Воно сказало: «Доню, заходь і не барись».
Приспів.
Але, коли Аліса з країни дивоснів
Принесла запах лісу і квіти чарівні,
Ніхто їй не повірив про дивні чудеса.
Скотилась у Аліси непрошена сльоза.
Приспів:
Аліса, Аліса повірила в диво своє.
І звісно, і звісно, що диво і було і є.
Alice
Alice lived, but not bald,
And the girl Alice, who believes in miracles.
And if you believe in a miracle, it is already yours-
Terrible, or beautiful, accept what is already there.
Chorus:
Alice, Alice believed in a miracle somehow,
And of course, and of course, and of course that the miracle came true.
Alice went to the mirror in the room
And began to sing, and then stretched
Two tiny palms and shouted: "Open!".
It said, "Donya, come in and don't hesitate."
Chorus.
But when Alice from the land of wonders
Brought the smell of the forest and the flowers are adorable,
No one believed her about miracles.
An unsolicited tear rolled down Alice's face.
Chorus:
Alice, Alice believed in her miracle.
And of course, and of course, that the miracle was and is.
