Місто спить, згасли вогні,
Разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Згадка прощання, перші признання.
Де тепер вони?
Ми гадали, зустрічі ждали,
Та пройшли ті дні.
Ти сказав: "І в час біди
Дружби такої ніхто не зітре з землі".
Довга розлука, віддалі мука,
Ти в душі завжди.
Даль побореш, все покинеш,
Прийдеш знов сюди.
Відгукнись! Де ти в цей час?
Знаю, ти згадував в горі мене не раз.
Весняні ночі стали коротші,
Тільки не для нас.
Все промине, в даль полине,
Наш любимий вальс.
Наш любимий вальс.
The city is asleep, the lights go out,
Together we walked with you all night.
Mention of farewell, first confession.
Where are they now?
We wondered, we waited for meetings,
But those days passed.
You said, "And in times of trouble
No one's friendship will be wiped off the earth. "
Long separation, distant flour,
You're always in the shower.
You will beat the distance, you will leave everything,
You will come here again.
Respond! Where are you at this time?
I know you mentioned me in the mountain more than once.
Spring nights are getting shorter,
Only not for us.
Everything will pass, in the distance of wormwood,
Our favorite waltz.
Our favorite waltz.
