Текст песни Василь Дунець - Батько

Як швидко, батьку, роки пропливли,
Літа рясні й квітучі, юні весни.
І дні, коли молодші ми були,
Знов у глибинах пам’яті воскресли.
Удвох, з тобою сядем за столом,
Хай спогадами нам всміхнеться хата,
І, як колись, наповниться теплом,
Бо маєм, що згадати й що сказати.

Приспів:
О, рідний батьку,
Ти приносив у дім світанки
І день новий стрічав біля воріт.
Мене в дорогу виряджав ти зранку,
Благословляв добром в широкий світ.

Твої літа вже сріблом зацвіли
І в мене сивина лягла на скроні.
Недавно, ми разом усі були,
Та роки наші, мов шалені коні.
У тебе внуки, в мене діти ще –
Несуть поміж людей наш рід по світу,
А в серці чуєш, батьку, тихий щем,
Та зацвітуть сади, бо сонце світить.

І знов нам усміхається весна,
Все повертає до життя з любов’ю.
По вінця, батьку, наллємо вина
І вип’ємо до дна і за здоров’я.
Тож дай нам, Боже, по життю ще йти,
І довгою нехай буде стежина.
Бо поки в мене є на світі ти,
То доти я ще син і ще – дитина.

Как быстро, отец, сезон, парус,
Лето обильное и цветущее, молодая весна.
И дни, когда моложе мы были,
Снова в глубине памяти воскреснуты.
Вместе, с тобой сидеть за столом,
Часы сена купят хижину,
И, как никогда, наполнен теплой,
Потому что Мей, что упомянуть и что сказать.

Припев:
О, родной родитель,
Вы привели в зоре
И день нового прыгнул возле ворот.
Я в пути я утрачу утром,
Блажен хорошим в широком мире.

Ваше лето уже серебряное цветение
И я был серым на храме.
Недавно мы все были,
И наши годы языки сумасшедшие лошади.
У вас есть внуки, мои дети все еще -
Между людьми нашей семьи по всему миру,
И в сердце слышит, его отец, тихо, даже,
И сады цветут, потому что солнце светит.

И снова мы улыбаемся весне,
Все возвращается к жизни с любовью.
На короне, отец, мы дадим вино
И выпустить снизу и для здоровья.
Итак, давайте, Боже, за жизнь все еще иди,
И он будет похожем на длину.
Ибо у меня в мире вы
Тогда у меня все еще есть сын и ребенок.