Із полону, з-під Ізмаїлу
Вели козаченьки
В ясні зорі, на Вкраїну
Братців дорогеньких.
Отаман каже жартома:
"Чом не раді йти, у Батькiвщину?
Може далі йти сил нема,
То повертай до Ізмаїлу!"
А сто братців засміялись,
Інші сто сказали:
"Ми жіночок-татарочок
Й діточок лишали.
Одпустіть, жалкувать не будем,
За дніпровськії плавні,
Навік бачить вже забудем
Землі православні".
В отамана очі хмари,
Крівцею налиті:
"Ну йдіть, плодіть яничарів,
Бісовії діти!"
І коли закурився шлях,
Запорожці коней вертали,
Зі сльозами на очах
Козаки своїх рубали.
Іz full, s- pid Іzmaїlu
Veli kozachenki
In yasnі zorі on Vkraїnu
Brattsіv dorogenkih .
Otaman Kazhe zhartoma :
& quot; Chom not radі Iti have Batkivschina ?
Mauger dalі Iti forces dumb
That povertay to Іzmaїlu ! & Quot;
A hundred brattsіv zasmіyalis ,
INSHI one said :
& quot; zhіnochok Mi - tatarochok
Q dіtochok deprived .
Odpustіt , zhalkuvat will not,
For dnіprovskії plavnі ,
Navіk bachit vzhe forget
Zemlі pravoslavnі & quot ;.
In Otaman ochі Khmara ,
Krіvtseyu nalitі :
& quot; ydіt Well , plodіt yanicharіv ,
Bіsovії dіti ! & Quot;
² coli lighting Way ,
Zaporizhya Vertan horses ,
Zi slozami on sight
Kozaki svoїh Ruban .
