Роки ясніли наче зорі
і наче зорі згасли вмить.
Хотіло б ся спитати долі,
де ключ щоб дім років відкрить.
Вернуть роки для мами тата,
у небо зорі повернуть.
ні молитвами, ні сльозами
нам не дано цього збагнуть.
Приспів
Сивіють скроні мами й тата,
покрилось зморшками чоло.
зоріють очі оченята,
а серце спопеля любов.
Дітей зростили і онуків,
молили Бога долі їм,
терпіли біль, страждання й муки
і гідно жили на землі.
Ішли пліч опліч і долали
всі прешкоди на путі.
Самі учились, нас навчали,
як треба жити на землі
Пройшли крізь поле непожате,
втомились бо ж роки летять
Дорослі діти та внучата
продовжать тую ниву жать.
Приспів.
Годы светились как звезды
и как звезды погасли мгновенно.
Хотелось бы ся спросить судьбы,
где ключ чтобы дом лет открытий.
Вернуть года для мамы папы,
в небо звезды вернут.
ни молитвами, ни слезами
нам не дано этого поймут.
припев
Седеют виски мамы и папы,
покрылось морщинами лоб.
заре глаза глазки,
а сердце испепелит любовь.
Детей вырастили и внуков,
молили Бога судьбы им,
терпели боль, страдания и муки
и достойно жили на земле.
Шли плечом к плечу и преодолевали
все прешкоды на пути.
Сами учились, нас учили,
как надо жить на земле
Прошли сквозь поле непожате,
устали так как годы летят
Взрослые дети и внучата
продолжат ту ниву жать.
Припев.
