Лист у минуле, там, де живе таємниця кохання.
Лист у минуле, він як надія, вмирає останнім.
Слово за слово, наче мозаїку щастя складаю.
Знову і знову нашу історію розповідаю.
ПРИСПІВ:
Я і ти, а поміж нами пам'яті стіна,
Але ніхто із нас не знав, що нездоланна вона.
І тепер, щоби від себе утекти,
Я пишу тобі листи.
Знову безсоння розповідає про тебе щоночи,
І ностальгія сумно відводить заплакані очи.
Слово за слово білий вогонь по обіймах стискає
Лист у минуле, лист у кохання, якого немає.
ПРИСПІВ.
І тепер, щоби від себе утекти,
Я пишу тобі листи.
Я і ти...
Письмо в прошлое, там, где живет тайна любви.
Письмо в прошлое, он надежда, умирает последним.
Слово за слово, как мозаику счастья сочиняю.
Снова и снова нашу историю рассказываю.
ПРИПЕВ:
Я и ты, а между нами памяти стена,
Но никто из нас не знал, что непреодолимая она.
И теперь, чтобы от себя убежать,
Я пишу тебе письма.
Опять бессонница рассказывает о тебе каждую ночь,
И ностальгия печально отводит заплаканные очи.
Слово за слово белый огонь по объятиях сжимает
Письмо в прошлое, письмо в любви, которого нет.
ПРИПЕВ.
И теперь, чтобы от себя убежать,
Я пишу тебе письма.
Я и ты ...
