Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...
Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя
Well, tell me - isn't it fantastic,
What in this chaos of roads
Under the harsh sky,
Eternal heaven
I met you and did not save you!
You and I are eternal, as is heaven.
As long as the worlds flicker,
I will come to you,
And they will go to others
You are proud.
How mundane it all is!
As usual!
How many times has the Earth seen this!
But we are with you ...
We are not eternal,
We are just with you - you and I ...
And that's why it's so tragic for me
That you are someone's, not mine
