Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевне б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуді
Granite obelisks, like jellyfish,
Crawled, crawled and lost strength -
In the cemetery of shot illusions
There is no more room for graves.
Billions of faiths are buried in chernozem,
Billions of happiness are scattered in the dust.
The soul is burning. A fierce mind is burning.
And hatred laughs in the winds.
If all fools see,
If all those killed came to life,
The sky is gray with curses,
Probably cracked with shame and blasphemy.
Tremble, murderers! Think lacuzzi!
Life does not come to your savings.
Do you hear In the cemetery of illusions
There is no more room for graves!
Already the people - one continuous wound,
The earth is already ravaged by blood,
And every katyuga and tyrant
The twisted loop is already waiting.
Torn, stuck, killed
Get up and go to court,
And their curses, evil and frantic,
Moldy and full will fall on the soul,
And the trees sway on the branches
Apostles of crime and deception
