СУПЕРНИКИ
Слова - Василь Симоненко (Корсунь, 01.03.1961)
Музика - Юрій Старчевод
Вітер пісню співав стоголосо,
Але раптом в екстазі німім
Зупинивсь біля тебе і млосно
Зазітхав у волоссі твоїм.
І підслухали зорі і трави,
І підслухали ріки й мости,
Як шептав тобі вітер ласкаво:
«Я такої не бачив, як ти...
Хочеш — хмари для тебе розвію?
Хочеш — землю в дощах утоплю?
Тільки дай мені крихту надії,
Тільки тихо шепни — люблю...»
Хочеш — хмари для тебе розвію?
Хочеш — землю в дощах утоплю?
Тільки дай мені крихту надії,
Тільки тихо шепни — люблю...»
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю…
І хоч ти не сказала нічого,
Бо не слухала вітрових слів,
Він, забувши солодку знемогу,
Розганяти хмарки полетів.
А як глянуло сонце із неба
Через сині зіниці ніш,
Закохалося сонце у тебе,
Засіяло іще ясніш.
Вітер в небі за хмарами гониться
І про тебе складає пісні,
Почалася у сонця безсонниця —
І подовшали раптом дні.
І обоє тобі заходились
Говорити у всякий час:
«Ми по вуха в тебе влюбились,
Усміхнися ж хоч раз до нас...»
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю…
Тож послухайте, сонце і вітре!
Перестаньте скиглить на мить!
Маю річ я до вас нехитру,
Ви послухайте, помовчіть.
Я б хотів, щоб мені ви сказали
Без брехні, без ридань і виття:
Скільки раз ви уже кохали
За своє безконечне життя?
У скількох у волоссі мліли,
У скількох іще будете мліть?
Ви всіх разом так не любили,
Як одну її треба любить!
Я для неї хмар не розвію
І дощами землі не заллю.
І хвалитись, як ви, не вмію,
Але я її дужче люблю.
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю…
Те, що кидали ви, як намисто,
Міліонам красунь до ніг,
Я в душі недоторкано чистим
Для одної для неї зберіг.
Те, що кидали ви, як намисто,
Міліонам красунь до ніг,
Я в душі недоторкано чистим
Для одної для неї зберіг.
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю її…
Я так кохаю…
концу
Слова - Василий Симоненко (Корсун, 01/03/1961)
Музыка - Джордж Старчевод
Ветер песня Sung Stoholoso,
Но вдруг в экстаз Нимим
Остановился у тебя и томин
Зазитав в твоих волосах.
Я подслушал звезды и травы
Я скрываю реки и мосты,
Как вы ветер шептава добро пожаловать:
«Я не такой видел тебя ...
Хотите - Облака разбросана тебе?
Хотите - земля в дождь утоплю?
Просто дай мне крошку надежды
Только шепни тихо - я люблю ... "
Хотите - Облака разбросана тебе?
Хотите - земля в дождь утоплю?
Просто дай мне крошку надежды
Только шепни тихо - я люблю ... "
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я так люблю тебя ...
Даже если вы ничего не говорили,
Потому что не слушал слова ветра,
Он забыл сладкий язык,
Развеять облака лететь.
И солнце посмотрел с небес
Потому что синие ниши зрачки
Закохалося солнце в тебе,
Посадил еще более понятнее.
Ветер в небе за облаками хитцья
И из вас песня,
Началось в солнечную бдительность -
И вдруг подовшалы дней.
И вы оба предприняли
Говорить во все времена:
«Мы глубоко у вас влюбили,
Usmihnyya как всегда для нас ... "
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я так люблю тебя ...
Так слушай, солнечный и ветер!
Стоп на мгновение скулит!
Я имею в виду,
Вы слушаете молчать.
Я хотел бы для меня, ты сказал
Нет лжи, нет рывок и вохи:
Сколько раз ты любил
Во время его бесконечной жизни?
Сколько у ее волос расплавляется,
Сколько все еще будет томиться?
Вы все вместе так не понравились,
Как нужно это нравится!
Я не для этого облака разброс
И дождь не наполнит землю.
И слава, как вы не знаете, как,
Но мне нравится жарче.
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я так люблю тебя ...
Что вы бросаете как ожерелья,
Миллионы красавицы ноги,
Я чистая душа не повреждена
За один ее сохранился.
Что вы бросаете как ожерелья,
Миллионы красавицы ноги,
Я чистая душа не повреждена
За один ее сохранился.
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я люблю это так ...
Я так люблю тебя ...
