Текст песни Величне століття - В потоці істини всі ми однаково голі

Визнай, Сулеймане, світ – тільки міраж. Повітря, яким дихаєш, земля, по якій ходиш, Вода, яку п'єш, вогонь, у якому гориш, – як мариво. Вони не вічні. Визнай, хто б не занурився в це мариво, неодмінно колись прокинеться. Навіть сам султан. В потоці істини всі ми однаково голі, в садах світу немає аромату сталості. Тому рани на твоєму тілі лише розквітлі троянди. О, душа, ти бачила цей світ як на долоні. Як Ферідун, я об’їхав весь світ, з кінця в кінець. Як Рустем, я вирвав кігті страху, ти це знаєш. Сьогодні з вершини величі я пускаю стріли куди захочу, тримаючи в руках лук, який називається імперією. Відпущені мої роки я проведу, як великий Олександр Македонський. Я правлю світом, як Соломон, коли він сидів на троні. Але де їхні трони, корони, і царства. Зникли як опале листя, бо час смерті неминучий. Визнай Сулеймане, світ – це міраж. Повітря, яким дихаєш , земля якою ходиш, вода, яку п'єш, Вогонь, у якому гориш, – як мариво. Вони не вічні. Султан чи не султан, яка різниця. В потоці істини всі ми однаково голі.

Убедить, Сулеймане, мир - всего лишь мираж. Воздух, который вы дышите, земля, которую вы идете, вода, которую вы пьете, огонь, в котором вы устаете, похож на Марин. Они не вечные. Признайте, кто не будет погружен в этот Марин, обязательно проснется. Даже сам султан. В потоке истины мы все одинаково обнажены, в садах нет аромата устойчивости. Поэтому раны на вашем теле представляют собой только розы. О, душа, ты видел этот мир как на твоей ладони. Как и Феридун, я обошел весь мир, от конца до конца. Как и Рустем, я вытащил когти страха, вы это знаете. Сегодня, с вершины величия, я позволил стрелам, где я хочу, держа лук, называемый империей. Мои годы будут выпущены, я потрачу, как здорово Александр Македон. Я управляю миром, как Соломон, когда он сидел на троне. Но где их престолы, корона и королевства. Они исчезли, как упавшие листья, потому что время смерти неизбежно. Признайте Suleimane, мир - это мираж. Воздух, который вы дышите, земля, которую вы идете, вода, которую вы пьете, огонь, в котором вы горит, похож на Марин. Они не вечные. Султан не султан, в чем разница. В потоке истины мы все одинаково обнажены.