Як просила мене мати
Не ходити в гайдамаки
Та й до мене припадала
Залишитися благала.
Не журіться, рідна мамо,
А радійте: Україна повстала.
Та моліть за мене Бога
Щоб вернувся до порога
Сідлаймо коней, друже, разом будем дужі
Зброю посвятили на війну
А бігать за дівками, проспати славу
Ну хіба це личить козаку?
Як просила мене дівчина мила
Обіймала люба Галя чорнобрива
І остання ніч в садочку
І та вишита сорочка.
Я ж без тебе тай не залишуся
А повстанцям у розвідку знадоблюся
Ти ж візьми мене, козаче
Із собою гайдамачить.
Сивий батько дав шаблю старовинну
Боронила вона в лиху годину
Голови в татара, ляха брала
Москаля ще не куштувала.
Їдь же синку, тримай зброю
У поході, як підеш ти до бою,
Самим нам поле засівати
Повертайсь пшоничку жати.
As my mother asked me
Do not go to Haidamaki
And it belonged to me
I beg you to stay.
Don't worry, dear mother,
And rejoice: Ukraine has risen.
But pray to God for me
To return to the threshold
Let's saddle horses, friend, let's be strong together
Weapons were dedicated to the war
And run after the girls, sleep glory
Well, does it suit a Cossack?
As the sweet girl asked me
Embraced by any Galya marigold
And the last night in kindergarten
And that embroidered shirt.
I will not stay without you
And the rebels will need intelligence
You take me, Cossack
Haydamachyt with him.
The gray-haired father gave him an ancient sword
She defended in an evil hour
Heads in Tatar, lyakha took
The Muscovite has not yet tasted.
Go, son, hold a weapon
In the campaign, when you go to battle,
We sow the field ourselves
Come back to reap the wheat.