1.
Тихо осінь жовтим листям закружляла у гаю,
Я на тебе зачекався, наче місяць на зорю.
Вийдеш ти, та не надовго. Поспішаєш до зорі,
Моє серце розриваєш на частиночки малі.
Приспів: (2)
Ну почекай хоч на хвилину і від мене не тікай,
Надивлюся в твої очі, мов блакитний небокрай.
У селі дівчат багато, лиш у мене ти одна,
Може зірка, може пісня, може квітка весняна.
2.
Вже лелеки закружляли понад гаєм, як колись,
Мої мрії про кохання десь у вирій понеслись.
Та у серці все чекання десь надію зігріва,
Що на другий рік зійдемось, наче долі два крила.
Приспів. (2)
3.
Мов на крилах, полетіла ти від рідної землі.
Вже у тебе є родина. Я ж самотній у селі.
Тиха осінь у чеканні заблудилася на мить,
Та кохання в моїм серці чомусь сумно так болить.
Приспів. (2)
1.
Тихо осень желтыми листьями закружилась в роще,
Я тебя заждался, как месяц на звезду.
Выйдешь ты, но не надолго. Спешишь до зари,
Мое сердце разрывает на часточки малы.
Припев: (2)
Ну подожди хоть на минуту и от меня не беги,
Нагляжусь в твои глаза, как голубой горизонт.
В селе девушек много, только у меня ты одна,
Может звезда, может песня, может цветок весенняя.
2.
Уже аисты закружились более рощей, как прежде,
Мои мечты о любви где-то на юг понеслись.
И в сердце все ожидания где-то надежду согрева,
Что на второй год сойдемся, как судьбы два крыла.
Припев. (2)
3.
Как на крыльях, полетела ты родной земли.
Уже у тебя есть семья. Я одинок в деревне.
Тихая осень в ожидании заблудилась на мгновение,
И любви в моем сердце почему-то грустно так болит.
Припев. (2)
