Оксано, Оксано, я чую твій голос.
Мені з України це вітер приніс.
Я чую, як стогне потоптаний голос.
Я бачу ті очі, наповнені сліз.
Оксано, Оксано, давно ми розстались...
Ще прийде наш час, ми стрінемось знов...
Коханою була і нею зосталась.
Оксано моя - кохання, й любов.
Оксано, Оксано, я чую твій голос,
Ти часто виходиш на берег Дністра...
Ти з тугою глядиш туди, де палає
На заході сонця вечірня зоря.
Як нашу могутню, вільну Україну
Освітить наново вечірня зоря,
Тоді я вернуся до тебе, єдина,
До тебе, Оксано, Оксано моя!
Oksana, Oksana, I hear your voice.
The wind brought it to me from Ukraine.
I hear the groan of a trampled voice.
I see those eyes filled with tears.
Oksana, Oksana, we broke up a long time ago ...
Our time will come, we will meet again ...
She was loved and remained so.
Oksana is my love and love.
Oksana, Oksana, I hear your voice,
You often go to the banks of the Dniester ...
You look with longing to where it burns
Evening star at sunset.
As our powerful, free Ukraine
The evening star will light up again,
Then I will return to you, the only one,
To you, Oksana, my Oksana!
