В темну ніч весняну розбудив мене шум -
Наді мною циганка стояла
І просила мене жеби їй помогти -
У шатрі її дочка вмирала.
Я пішла вслід за нею в циганське шатро,
У шатрі її дочка лежала,
Вся в жалю, вся в крові, в рамках чорних волось,
На груді її рана зіяла.
Ти не плач, не журися, старенькая мати.
Не зцілити болючої рани.
Я любила його ще й люблю гаряче,
Я не знала жалю і омани.
Він від мене пішов в Оленбурські ліси,
Він пішов в Оленбурськії степи,
А циганськая кров молода, гаряча, -
Не скуєш свого серця в кайдани.
В темну ніч весняну розбудив мене шум -
Наді мною циганка стояла
І просила мене жеби їй помогти -
У шатрі її дочка вмирала.
In the dark night I was awakened by the sound of spring -
Above me was a gypsy
And asked me to help her zheby -
In the tent, her daughter died.
I followed her in Gypsy tent,
In the tent, her daughter was lying,
All in pity, covered in blood, under black hair,
On her breast wound ziyala.
You do not cry, do not worry, starenkaya have.
Not heal painful wounds.
I loved it and still love hot,
I did not know sorrow and delusion.
He left me in Olenburski forests,
He went to Olenburskiyi steppes,
A blood tsyhanskaya young, hot -
Not skuyesh his heart in chains.
In the dark night I was awakened by the sound of spring -
Above me was a gypsy
And asked me to help her zheby -
In the tent, her daughter died.
