Затихла пісня і погасла свічка
На півдороги зупинився час,
Зів'яла квітка, журиться смерічка
Та пісня буде завжди поміж нас.
Чому так часто рвуться струни пісні?
Чому в струни такий короткий вік?
А може струни стали дуже ніжні?
А може в скрипки нещасливий рік?
Заграй скрипалю мандрівний
Заграй сумної, бо вже час,
Візьми смичок свій чарівний
Заграй скрипалю ще хоч раз.
Минає час, а скрипка не старіє,
Втомилися лиш руки скрипаля
Не в'яне рута, квітне розмарія
І плаче скрипка гірко віддаля.
Погасла свічка в темряві глибокій,
Скрипаль і скрипка стрілися на мить,
І біла птаха на горі високій
Мов знака чорна полум'ям горить.
Затихла песня и погасла свеча
На полпути остановился время,
Увядший цветок, сокрушается ель
И песня будет всегда среди нас.
Почему так часто рвутся струны песни?
Почему в струны такой короткий век?
А может струны стали очень нежные?
А может у скрипки злополучный год?
Сыграй скрипачу странствующий
Сыграй печальной, потому что время,
Возьми смычок свой волшебный
Сыграй скрипачу еще хоть раз.
Проходит время, а скрипка не стареет,
Устали лишь руки скрипача
Не вянет рута, цветет Розмария
И плачет скрипка горько издалека.
Погасла свеча в темноте глубокой,
Скрипач и скрипка встретились на мгновение,
И белая птица на горе высокой
Как знака черная пламенем горит.
