Десь між Рівним і Львовом,
між Рівним і Харковом,
Рівним й Одесою,
взагалі між Рівним і будь-яким
іншим
нормальним
містом
(окрім Луцька хіба що)
затесалася станція Здолбунів.
Я не здивуюся, якщо колись через неї
можна буде пересісти
на гарячі космолінії Байконуру –
така це ключова пересадкова станція.
Всі ми, рівненські, задовбалися лаятися
на необхідність подолання
двадцяти хвилин до Здолбунова,
перш ніж зловити "собаку" до Львова,
бо до нас вони чомусь не доходять,
(та й навряд будуть коли).
Але Здолбунів, немов місячна пляма,
затемнення,
перепиняє нам всі паломництва
до наших сузір'їв.
І ми змушені коритися
його припливам і відпливам,
викликати нічні таксі,
перелітати понад мостами,
перечіплятися через ци́ганів
і збивати провідників,
переплачувати за повітря
і взагалі.
Ми змушені стримуватися і все прощати,
бо ми ж розуміємо цінність і вартості.
Розуміємо, що нам дає Здолбунів –
ця ключова пересадкова станція.
Адже чим частіше ми їдемо з Рівного,
а їдемо часто, нас не встигають ловити
комунальники і орендатори…
От чим частіше ми їдемо з Рівного,
взявши лише наплічники й вітер
напхавши у вітрила поспіхом –
тим глибше й сильніше,
сильніше і самовідданіше...
Ми бажаємо мати, як повертатися.
#Семантика_
Где-то между Ровно и Львовом,
между Ровно и Харьковом,
Ровно и Одессой,
вообще между Ровно и любым
другим
нормальным
городом
(Кроме Луцка разве что)
затесалась станция Здолбунов.
Я не удивлюсь, если когда через нее
можно будет пересесть
на горячие космолинию Байконура -
такая это ключевая пересадочная станция.
Все мы, ровенские, задолбались ругаться
необходимости преодоления
двадцати минут в Здолбунов,
прежде чем поймать "собаку" во Львов,
потому что к нам они почему-то не доходят,
(И вряд ли будут когда).
Но Здолбунов, словно месячная пятно,
затмения,
преграждает нам все паломничества
до наших созвездий.
И мы вынуждены повиноваться
его приливы и отливы,
вызвать ночные такси,
перелетать более мостами,
перечиплятися через цыган
и сбивать проводников,
переплачивать воздуха
и вообще.
Мы вынуждены сдерживаться и все прощать,
ведь мы понимаем ценность и стоимости.
Понимаем, что нам дает Здолбунов -
эта ключевая пересадочная станция.
Ведь чем чаще мы едем из Ровно,
а едем часто, нас не успевают ловить
коммунальщики и арендаторы ...
Вот чем чаще мы едем из Ровно,
взяв только рюкзак и ветер
напихав в паруса спешно -
тем глубже и сильнее,
сильнее и самоотверженно ...
Мы хотим иметь, как возвращаться.
# Семантика_
