Переносити кожен день спеки як особисту образу –
не найкращий вихід, але єдиний можливий:
які стосунки можуть лишатися з травнем,
якщо він так грубо зіштовхує нас у літо?
Починаємо повзати низько, аж борозна йде –
аби не спалитись завчасно у стилі Ікара.
Тебе і на постріл не пустить погожий день,
на кожне ребро не вчепивши літрову флягу.
І це тільки травень, його полудневі вогні –
що нас перевтілюють в соняшникóві зграї,
в кóтрих тамують спрагу – з горлá – зі злив,
й повертають покірні голови вслід за хмарами.
Не для того тобі, самураю, давався досвід,
не для того тобі, астронавте, інакші зорі,
аби допускати нестерпність до мирних акцій,
з якими гаряча земля вимагає любові.
Бо як не набудеш серцево-легенних вад
після усіх міжсезонних метаморфоз,
в нагороду побачиш, як радісно помира
в вересневих туманах тоталітарний вождь.
#Семантика_
Переносить каждый день жары как личное оскорбление -
не лучший выход, но единственно возможный:
какие отношения могут оставаться с маем,
если он так грубо сталкивает нас в лето?
Начинаем ползать низко, вплоть борозда идет -
чтобы не спалиться раньше в стиле Икара.
Тебя и на выстрел не пустит погожий день,
на каждое ребро НЕ вчепившы литровую флягу.
И это только май, его полуденные огне -
что нас перевоплощают в соняшникóви стаи,
в кóтрих утоляют жажду - с горлá - с ливней,
и возвращают покорны председателя вслед за облаками.
Не для того тебе, самураю, давался опыт,
не для того тебе, Астронавт, иные звезды,
чтобы допускать непереносимость мирных акций,
с которыми горячая земля требует любви.
Потому как приобретешь сердечно-легочных недостатков
после всех межсезонных метаморфоз,
в награду увидишь, как радостно помира
в сентябрьских туманах тоталитарный вождь.
# Семантика_
