Мужній молодий учитель літератури
проявляє ознаки впертості, як настояна плівка:
до ранку потрібно добити якусь стінгазету,
надиктовану партзавданням від учительської верхівки.
Не вічно ж раювати у межах класу,
розповідаючи трохи молодшим про цікавіші глиби
теорії літератури, аніж те, що дають у підручниках.
Наприклад, що якийсь класик був педофілом,
а у іншого була борода чи, уяви ще,
непристойні погляди на релігійність і режими влади.
Діти не хочуть знати, де-хто-коли-нащо народився,
діти взагалі переважно нічого не хочуть отримувати
нав'язаного. Бо скільки можна споживати.
Нам би їх слухати й з ними інак говорити,
про інші речі. Не про табу. А про щось сакральне.
Діти розуміються трохи ліпше. Вони й не діти вже.
Просто ще – в межах школи.
#Семантика_
Мужественный молодой учитель литературы
показывает признаки упрямства как наполненного фильма:
К утру вам нужно получить какие -то обои,
Часть завода исключена с вершины учителя.
Не навсегда поднять в классе,
рассказывать немного младше о более интересной глубине
Литературные теории, чем то, что они дают в учебниках.
Например, некоторая классика была педофилом,
А у другого была борода или, представьте, еще,
непристойные взгляды на религиозность и режимы власти.
Дети не хотят знать, где-то, что родился,
Дети вообще в основном не хотят получить
навязанный. Потому что сколько вы можете потреблять.
Мы бы слушали их и поговорили с ними,
о других вещах. Не о табу. И о чем -то священном.
Дети понимают немного лучше. Они не дети.
Только пока - в школе.
#Семантика_
